9 клас. Усна народна творчість

001. Народна пісня — це#
+А один з видів усної народної творчості, невеликий віршований твір, що співають
Б вірш, що співають, переважно жартівливий за змістом
В епічний народний твір, що виконують речитативом
Г ліричний народний твір, що співають на великих народних зібраннях
Д невеликий ліро-епічний твір повчального характеру
02. Різновидами календарно-обрядових пісень є пісні#
А солдатські, веснянки, щедрівки
Б колядки, зажинкові, бурлацькі
+В зимового циклу, весняного циклу, літнього циклу
Г купальські, наймитські, щедрівки
Д жниварські, гагілки, заробітчанські
03. Календарно-обрядові пісні літнього циклу поділяють на#
А веснянки, гаївки, гагілки
Б гаївки, купальські, щедрівки
В колядки, щедрівки, русальні
Г гаївки, колядки, жниварські
+Д русальні, купальські, жниварські
04. «Духовне обличчя нації», — так назвав народні пісні#
І.Франко
+А.Міцкевич
О. Довженко
М. Гоголь
В. Гнатюк
05. Щедрівки— це пісні, у яких#
А прославляють прихід довгоочікуваної весни
+В висловлюють побажання рідним, близьким, гостям
Г виражають радість від щедрото врожаю
Д поєднують свято Купайла та Івана Хрестителя
06. Козацькі, чумацькі, заробітчанські, солдатські, кріпацькі, бурлацькі, наймитські пісні належать до пісень#
А історичних
+Б соціально-побутових
В календарно-обрядових
Г родинно-побутових
Д колискових
07. Пісня «Ой на горі та женці жнуть» належить до пісень#
А козацьких
Б історичних
+В жниварських
Г заробітчанських
Д бурлацьких
08. Рядки: Жали женчики, жали,
Серпики поламали,
Серпики золотії,
Женчики молодії – взято з#
А думи
Б балади
В історичної пісні
+Г календарно-обрядової пісні
Д соціально-побутової пісні
09. Пісня «Ой у степу криниченька» належить до пісень#
+А чумацьких
Б заробітчанських
В наймитських
+Г солдатських
Д козацьких
010. Усі перипетії родинних стосунків між подружжям, батьками і дітьми відображені в піснях#
А календарно-обрядових (зимового циклу)
Б родинно-побутових (про кохання)
В соціально-побутових (солдатських та бурлацьких)
Г календарно-обрядових (літнього циклу)
+Д родинно-побутових (про сімейне життя)
011. Рядки «Ой візьму я кріселечко, / Сяду край віконця, / А ще очі не дрімали, / А вже сходить сонце» взято з пісні
А про сімейне життя
Б про життя солдатів
В про історичну подію
+Г про кохання
Д про тяжку наймитську працю
012. Правильне визначення поняття «історичні пісні» подано в рядку#
+А народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та відомих історичних осіб
Б народнопоетичні твори, присвячені зображенню давніх часів, зокрема козацтва
В пісні, у яких розповідається про боротьбу українського народу за волю
Г пісні про приватне життя історичних осіб
Д будь-які пісні про давні часи
013. «Замучили молодого / Татари прокляті. / Вони його не стріляли /І на часті не рубали, / Тільки з його, молодого, / Живцем серце виривали». Ці рядки з відомої історичної пісні розповідають про#
А Сірка
Б Хмельницького
+В Морозенка
Г Залізняка
Д Кармелюка
014. Пісня «Чи не той то Хміль» розповідає про битву козаків на чолі з Б. Хмельницьким#
А під Зборовом
Б під Берестечком
+В під Жовтими Водами
Г під Корсунем
Д під Збаражем
015. Рядки: Бились наші козаченьки
До ночі глухої, —
Полягло наших чимало,
А татар утроє – взято з#
А думи
Б календарно-обрядової пісні
В соціально-побутової пісні
Г балади
+Д історичної пісні
016. Назви лише історичних пісень подано в рядку#
+А «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль»
Б «Ой летіла стріла», «Віють вітри»
В «За світ встали козаченьки», «Віють вітри»
Г «Чи не той то Хміль», «Ой летіла стріла»
Д «Ой Морозе, Морозенку», «За світ встали козаченьки»
017. Рядки: Проведу я русалочку до бору,
Сама вернуся додому!
Проводили русалочки, проводили.
Щоб до нас вже русалочки не ходили, – взято з#
А думи
+Б календарно-обрядової пісні
В історичної пісні
Г балади
Д соціально-побутової пісні
018. Слова «То не грім в степу грохоче, / То не хмара світ закрила, — / То татар велика сила / Козаченьків обступила» є#
+А заперечним порівнянням
Б постійним епітетом
Г анафорою
Д гіперболою
019. За легендою, Маруся Чурай народилася на#
А Київщині
Б Вінниччині
В Харківщині
+Г Полтавщині
Д Сумщині
020. Марусі Чурай приписують авторство пісні#
А «Чи не той то Хміль»
+Б «За світ встали козаченьки»
В «Ой Морозе, Морозенку»
Г «Ой летіла стріла»
Д «Зажурилась Україна»
021. Рядки: Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку!
А я тебе плела вчора до вечора.
Виси, мій віночку, на злотім кілочку,
На злотім кілочку, шовковім шнурочку. – взято з#
А думи
+Б календарно-обрядової пісні
В історичної пісні
Г балади
Д соціально-побутової пісні
022. Науковий термін «дума» вперше запровадив#
А Тарас Шевченко
+Б Михайло Максимович
В Михайло Грушевський
Г Михайло Драгоманов
Д Іван Франко
023. Правильно названі ознаки народних дум у рядку#
+А виконують речитативом, має чітку структуру, періоди, вірш нерівноскладовий, дієслівне римування
Б ліричний твір, оспівує кохання та передає почуття, пов’язані з ним; чітка стро¬фічна будова, часто є приспів
В розповідний твір, триразове повторення подій, є зачин і кінцівка, як правило щаслива
Г зображення важливих подій і людей, стислість розповіді, порівняно невеликий обсяг
Д повчальний характер, алегоричні образи, невеликий розмір
024. Козаки-невільники Марусю Богуславку «кляли-проклинали» за те,#
А що не дала їм їсти
Б що вони в темниці, а вона на волі
В що вона відцуралася своєї віри
Г що нагадала їм про Різдво
+Д що нагадала їм про Великдень
025. Маруся Богуславка вирішила допомогти звільнитись землякам-невільникам#
А скориставшись тим, що чоловік дуже прихильно до неї ставився
+Б тому, що чоловік поїхав із дому, залишивши їй ключі від темниці
В сподіваючись отримати від них подяку й нагороду
Г думаючи, що, можливо, серед них є хтось із рідних чи знайомих
Д сподіваючись отримати прощення за віровідступництво
026.Рядки «Ой визволи, Боже, нас, всіх бідних невольників, / З тяжкої неволі, /
3 віри бусурменської, / На ясні зорі, / На тихі води, / У край веселий, /
У мир хрещений! Вислухай, Боже, у просьбах щирих, У нещасних молитвах / Нас, бідних невольників!.. є#
+А славословієм
Б зачином
В періодом
Г строфою
Д мораллю
027. Виділені слова «Та бодай ти, дівко-бранко,/ Марусю, попівно Богуславко,/ Щастя-долі собі не мала…» є# ‘
+А постійними епітетами
Б порівняннями
В гіперболою
Г тавтологією
Д анафорою
028. Героїня твору «Дума про Марусю Богуславку» є#
+А прикладом мужньої жінкй-патріотки
Б відступницею, що зрадила віру, забула рідний край
В пристосуванкою, що зуміла вижити в складний час
Г байдужою до всього людиною, що пливе за течією
Д жінкою, що змушена була підкоритися обставинам
029. Пісня «Віють вітри» сповнена#
А віри, сили, завзяття, упевненості героїні у власній правоті
+Б любові й відданості, надії і розчарування, болю і світлих спогадів
В передчуття трагічної розв’язки стосунків між закоханими
Т оптимістичної впевненості, що все вирішиться добре
Д гумору, веселості, життєрадісності
030. Вислів з пісні «Віють вітри» «Де ти, милий, чорнобривий? / Де ти?» є#
А порівнянням
б риторичним окликом
+В риторичним запитанням
Г анафорою
Д метафорою
031. Народна балада-це#
ліро-епічний твір героїчного характеру про важливі історичні події та відомих історичних осіб
невеликий розповідний алегоричний твір (віршований чи прозовий) з повчальним змістом
словесно-музичний твір, призначений для співу, який відтворює настрої, почуття, мрії людини
+ліро-епічний пісенний твір з гостро драматичним сюжетом, трагічними конфліктами, фантастичними подіями
великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту, має своєрідну будову, виконується речитативом
032. Смерть героя, оплакування його матір’ю, сестрою, миленькою наявне у творі#
А «Віють Вітри…»
Б «Маруся Богуславка»
+В «Ой летіла стріла»
Г “За світ встали козаченьки”
Д “Ой Морозе, Морозенку”
033. Слова: «Це — народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу…» — належать#
+А Миколі Гоголю
Б Тарасу Шевченкові
В Івану Франкові
Г Михайлу Максимовичеві
Д Пантелеймону Кулішеві
034. Автором слів «Наша думка, наша пісня / не вмре, не загине,/ От де, люде, наша слава, / Слава України!» є#
А Григорій Квітка-Основ’яненко
Б Іван Котляревський
В Пантелеймон Куліш
+Г Тарас Шевченко
Д Іван Франко
035. Відсутність строф, дієслівне римування, імпровізаційність, стала композиція, розгорнутий сюжет, виконання речитативом, повільна епічна розповідь, постійні епітети тощо – це характеристика#
А історичних пісень
Б коломийок
+В дум
Г календарно-обрядових пісень
Д суспільно-побутових пісень
036. «Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава», -— писав#
+Олександр Довженко
Михайло Стельмах
Олесь Гончар
Андрій Малишко
Василь Стус
037. Автором слів «Бувають щасливо обдаровані натури і бувають так само щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-музикант—це українці» є#
А Іван Тургенев
Б Микола Гоголь
В Федір Достоєвський
+Г Петро Чайковський
Д Ілля Рєпін
038. «Ой поїхав у Московщину / Козак МОЛОДЕНЬКИЙ -/ ОРІХОВЕ сіделечко /Кінь ВОРОНЕНЬКИЙ». Виділені слова в цитаті є#
А метафорою
Б сталим порівнянням
В гіперболою
Г риторичним звертанням
+Д постійним епітетом
039. РЯДКИ …Приходжає,   Словами промовляє:
«Гей, козаки,   Ви, біднії невольники!
Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?» ВЗЯТО З#
А соціально-побутової пісні
Б балади
В історичної пісні
Г календарно-обрядової іцсні
+Д думи
040. Правильним твердженням є#
А у пісні «Чи не той то Хміль» розповідають про смерть Б. Хмельницького
Б народним баладам властивий героїчний пафос
В героями козацьких пісень обов’язково є козаки – конкретні історичні особи
Г основний мотив веснянок — побажання господарям доброго врожаю
+Д стиль дум підкреслено урочистий, пафосний
041. Слова «Зажурилась Україна,/ Бо нічим прожити, / Витоптала орда кіньми / Маленькії діти…» є
+А уособленням
Б метафорою
В рефреном
Г гіперболою
Д анафорою
042. Основні ознаки народних балад записано в рядку
+А психологізм, незвичайність описуваних подій, трагізм
Б героїзм, мають поетичний заспів та величальну кінцівку
В відображають почуття та роздуми певних соціальних груп
Г глибокий ліризм, викликаний переживаннями, пов’заннми з особистим життям
Д захоплення героями — мужніми захисниками Вітчизни
043. РЯДКИ Вони його не стріляли
І на часті не рубали,
Тільки з нього, молодого,
Живцем серце виривали ВЗЯТО З
А думи
Б календарно-обрядової пісні
+В історичної пісні
Г балади
Д соціально-побутової пісні
044. У пісні «Чи не той то Хміль» відображено
А співчуття до польських панів, що втратили майно під час війни
Б осуд Хмельницького, що розпочав братовбивчу війну і розбрат у державі
+В позитивну оцінку дій Хмельницького, осуд загарбницьких дій польської шляхти
Г глибокий жаль з приводу воєнних дій, що руйнують господарства селян
Д осуд війни без конкретизації того, загарбницька вона чи визвольна
045. У рядках «Чи не той то хміль, /Що коло тичин в’ється?/ Ой той то Хмельницький, / Що з ляхами б’ється» використано
А епітети
Б персоніфікацію
В рефрен
Г гіперболу
+Д паралелізм
046. Пестливий суфікс у слові «ляшеньки» з пісні «Чи не той то Хміль» (Хмельницький «ляшеньків тисне», «Прийдеться ляшенькам / В Польщу утікати»)
А виконує традиційну роль ліризації тексту
Б має нейтральне значення
В надає тексту довірливого, ніжного звучання
+Г підкреслює презирливе ставлення українського народу до ворогів
Д відображає особливість українського менталітету — любов до ворогів
047. РЯДКИ Вислухай, Боже, у просьбах щирих,
У нещасних молитвах нас, бідних невольників! ВЗЯТО З
+А думи
Б календарно-обрядової пісні
В історичної пісні
Г балади
Д соціально-побутової пісні
048. Життя Марусі Чурай— це
А достовірний історичний факт
+Б поетична народна легенда
В поширена письменниками вигадка
Г переказ, що зберігся в народній пам’яті з ХVII ст.
Д давній міф, що зазнав трансформаціі
049. Хто врятував Марусю Чурай від страти за вбивство Гриця Бобренка (за інтерпретацією Ліни Костенко)
А Грицева мати, простивши її
Б Іван Іскра
В міський суд
Г посланець із Січі
+Д Б. Хмельницький
050. До календарно-обрядових пісень зимового циклу належать
А веснянки, гаївки
Б русальні, купальські, жниварські
+В колядки, щедрівки
Г колискові
Д весільні
051. Ознаками фолькдору є
А зосередження головної уваги на внутрішньому світі людини, застосування символізму
Б культ екзотичних і заборонених тем, спроби вирватися за рамкн повсякденності
В культ почуттів, інтерес до фантастики, домінування форми над змістом
Г вільна побудова творів, принцип точної відповідності реальній дійсності
+Д усна форма побутування, варіантність, колективність, анонімність
052. «Бездонною душею уікраїнського народу» назвав Олександр Довженко
А матір
+Б усну народну творчість
В пісню
Г поезію
Д літературу
053. Русальні пісні виконували під час
А Різдва
+Б Зелених свят (Трійці)
В Преображення Господнього
Г Великодня
Д свята Купала
054. Рядки «Маяло житечко, маяло, Як у ПОЛІ СТОЯЛО, А тепер не буде маяти, А буде в стойлі лежати» взято з пісні
А купальської
Б русальної
+В жниварської
Г веснянки
Д колядки
055. РЯДКИ Ой тим же я чумакую,
Що так мені лучче жити:
На панщину не ходити,
Подушного не платити ВЗЯТО З
+А соціально-побутової пісні
Б балади
В історичної пісні
Г календарно-обрядової пісні
Д думи
056. Рядки «Заплету віночок, Заплету шовковий На щастя, на долю, на ,чорнії брови», взято з пісні
А веснянки
Б русальної
В жниварської
+Г купальської
Д щедрівки
057. Традиція стрибати через вогонь існує під час святкування
А Водохреща
+Б Івана Купала
В Різдва
Т Великодня
Д Миколая
058. Про Савур-могилу згадано у творі
А «Дума про Марусю Богуславку»
+Б «Ой Морозе, Морозенку»
В «Чи не той то Хміль»
Г «Ой летіла стріла»
Д «За світ встали козаченьки”
059. Кріпацькі, рекрутські, чумацькі, стрілецькі та інші пісні є різновидами
А календарно-обрядових пісень
Б родинно-побутових пісень
В народного ліро-епосу
Ґ народної драми
+Д соціально-побутових пісень
060. Присвячені певній історичній події чи історичній постаті пісні
А календарно-обрядові
Б родинно-обрядові
+В історичні
Г соціально-поетові
Д родинно-побутові
061. РЯДКИ Коло Мареноньки/ Ходили дівонькви
Стороною дощик їде/ Стороною та й на мою
Руженьку Червону ВЗЯТО З#
А історичної пісні
Б думи
В соціально-побутової пісні
Г родинно-побутової пісні
+Д календарно-обрядової пісні
062. Ліро-епічними жанрами фольклору є
А коломийки
Б родинно-обрядові пісні
+В історичні пісні, думи, балада
Г соціально-побутові пісні
Д календарно-обрядові пісні
063. Віршований твір з гострим драматичним сюжетом любовного, казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїко-патріотичного змісту, часто з елементами метаморфоз, називають#
А коломийкою
Б щедрівкою
В думою
+Г баладою
Д історичною піснею
064а. Установіть відповідність цитати з пісень з їх різновидами:
Ви, дівочки, подружки,/ Да дайте мені сорочки,
Хоч худенькую, да аби біленькую,/ Хоч не біленькуію, да тоненькую!#
А купальська
Б веснянка
В щедрівка
+Г русальна
Д колядка
064 б. Установіть відповідність цитати з пісень з їх різновидами:
Ой пущу віночок/ На биструю воду/
На щастя, на долю,/ На милого вроду.#
+А купальська
Б веснянка
В щедрівка
Г русальна
Д колядка
064в. Установіть відповідність цитати з пісень з їх різновидами:
Застеляйте столи та все килимами,
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.#
А купальська
Б веснянка
В щедрівка
Г русальна
+Д колядка
064г. Установіть відповідність цитати з пісень з їх різновидами:
Принесла я вам літечко,/ Ще й запашненьке зіллячко,
Ще й зеленую травицю/ І холодную водицю.#
А купальська
+Б веснянка
В щедрівка
Г русальна
Д колядка
065а. Жанр ліро-епічної поезії історично-героїчного чи соціально-побутового змісту з драматично напруженим сюжетом, у якому наявні елементи надзвичайного -це#
А чумацькі пісні
Б веснянки
В жниварські
пісні
+Г балада
Д дума
065б. Ліро-епічний твір героїчного або соціально-побутового змісту, який виконують народні співці речитативом у супроводі кобзи, бандури чи ліри-це#
А чумацькі пісні
Б веснянки
В жниварські
пісні
Г балада
+Д дума
065в. Різновид календарно-обрядової поезії, що пов’язаний зі збором урожаю хліборобами -це#
А чумацькі пісні
Б веснянки
+В жниварські
пісні
Г балада
Д дума
065г. Різновид соціально-побутових пісень, у яких відображено життя й побут (здебільшого козаків і селян, які їздили на волах до Криму в ХVІ-ХІХ ст. по сіль та рибу)-це#
+А чумацькі пісні
Б веснянки
В жниварські
пісні
Г балада
Д дума
066а. У РЯДКАХ Заплету віночок,/Заплету шовковий /
На щастя, на долю,/ На чорні брови. – ВИКОРИСТАНО#
А персоніфікація, епіфора
Б рефрен, метафора
В гіпербола, анафора,
Г епітет, рефрен
+Д анафора, епітет
066 б. У РЯДКАХ Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
Застеляйте столи та все килимами, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.- ВИКОРИСТАНО#
А персоніфікація, епіфора
+Б рефрен, персоніфікація
В гіпербола, анафора,
Г епітет, рефрен
Д анафора, епітет
066в. У РЯДКАХ Ой весна, весна — днем красна
Що ти нам, весно, принесла? – ВИКОРИСТАНО#
+А персоніфікація, риторичне запитання
Б рефрен, персоніфікація
В гіпербола, анафора,
Г епітет, рефрен
Д анафора, епітет
066г. У РЯДКАХ Та вдарили з семи гармат/У Середу вранці,
Накидали за годину/ Панів повні шанці… – ВИКОРИСТАНО#
А персоніфікація, епіфора
Б рефрен, персоніфікація
+В гіпербола
Г епітет, рефрен
Д анафора
067а. Народнопоетичний символ – похилене дерево («Гей, у лузі червона калина, / Гей, гей, похилилася..,) – означає#
А вороги
Б закохані
+В журба,смуток
Г Україна
Д козак
067б. Народнопоетичний символ- хмари («хмара світ закрила») -означає#
+А вороги
Б закохані
В журба,смуток
Г Україна
Д козак
067в. Народнопоетичний символ- орел («сизий орел по степу літає») -означає#
А вороги
Б закохані
Д журба,смуток
Г Україна
+Д козак
067г. Народнопоетичний символ-голуби («Коло млина, коло броду / Два голуби пили воду»)-означає#
А вороги
+Б закохані
Д журба,смуток
Г Україна
Д козак
068а.Закінчення думи – це#
А тирада
Б тавтологія
+В славословіє
Г ретардація
Д гіпербола
068б.Мовний період (від двох до восьми рядків), об’єднаний римою, найчастіше дієслівною – це#
+А тирада
Б тавтологія
В славословіє
Г ретардація
Д гіпербола
068в. Уповільнення розповіді, яке забезпечується частими повторами цілих фраз- це#
А тирада
Б тавтологія
В славословіє
+Г ретардація
Д гіпербола
068г. Уживання однокореневих або близьких за значенням слів разом або підряд – це#
А тирада
+Б тавтологія
В славословіє
Г ретардація
Д гіпербола
69а. Дружина турецького пана, яка визволи ла козаків-невільників із темниці- це#
+А Маруся Богуславка
Б Маруся
В Морозенко
Г Хмельницький
Д Гриць
69б. Мужній воїн, славний син Батьківщини, за яким «вся Вкраїна плаче» – це#
А Маруся Богуславка
Б Маруся
+В Морозенко
Г Хмельницький
Д Гриць
69в. Відважний воїн-ватажок, що з ворогами «б’ється», «рубає» та «тисне» їх – це#
А Маруся Богуславка
Б Маруся
В Морозенко
+Г Хмельницький
Д Гриць
69г. Дівчина-патріотка, яка чекатиме свого милого з козацького походу – це#
А Маруся Богуславка
+Б Маруся
В Морозенко
Г Хмельницький
Д Гриць
70а. Жниварські пісні виконують на#
Різдво
+жнива
Трійця (Зелені свята)
Великдень
Івана Купала
70б. Русальні пісні виконують на#
Різдво
жнива
+Трійця (Зелені свята)
Великдень
Івана Купала
70в. Колядки виконують на#
+Різдво
жнива
Трійця (Зелені свята)
Великдень
Івана Купала
70г. Веснянки виконують на#
Різдво
жнива
Трійця (Зелені свята)
+Великдень
Івана Купала
71а. Постійний народнопоетичний епітет ВОРОНЕНЬКИЙ вживається зі словом#
степ
шлях
турчин
+кінь
козак
71б. Постійний народнопоетичний епітет ВРАЖИЙ вживається зі словом#
степ
шлях
+турчин
кінь
козак
71в. Постійний народнопоетичний епітет БИТИЙ вживається зі словом#
+шлях
турчин
кінь
козак
71г. Постійний народнопоетичний епітет ШИРОКИЙ вживається зі словом#
+степ
турчин
кінь
козак
072а. Рядки “Стоїть місяць над горою,/Та сонця немає,/Мати сина в доріженьку /Сльозно проводжає” з пісні#
«Чи не той – то Хміль»
«Ой Морозе, Морозенку»
+”За світ встали козаченьки”
«Віють вітрй»
072б. Рядки
“А я ляхів не боюся/І гадки не маю -/За собою великую /Потугу я знаю” з пісні#
+«Чи не той – то Хміль»
«Ой Морозе, Морозенку»
“За світ встали козаченьки”
«Віють вітри»
072в. Рядки “Вся ти єси,Україно,/Славою покрита,/Тяжким горем, та сльозами,/Та кров’ю пополита” з пісні#
«Чи не той – то Хміль»
+«Ой Морозе, Морозенку»
“За світ встали козаченьки”
73а. Твір, у якому показана перша перемога Б. Хмельницького над польсько-шляхетський військом#
А «Віють вІтри»
Б “Ой летіла стріла”
В «Ой Морозе,Морозенку”
+Г «Чи не той – то Хміль»
Д «Маруся Богуславка»
73б. Твір, у якому показанем визволення дружиною турецького пана козаків-невільників з темниці#
А «Віють вІтри»
Б “Ой летіла стріла”
В «Ой Морозе,Морозенку”
Г «Чи не той – то Хміль»
+Д «Маруся Богуславка»
73в. Твір, у якому висловлене страждання закоханої дівчини через довгу розлуку з коханим#
+А «Віють вІтри»
Б “Ой летіла стріла”
В «Ой Морозе, Морозенку”
Г «Чи не той – то Хміль»
Д «Маруся Богуславка»
73г. Твір, у якому показаний сум за вбитим удовиним сином#
А «Віють вІтри»
+Б “Ой летіла стріла”
В «Ой Морозе,Морозенку”
Г «Чи не той – то Хміль»
Д «Маруся Богуславка»