Схематична наочність

АНОТАЦІЯ
на перспективний педагогічний досвід
з проблеми “Використання схематичної наочності для формування творчої уяви та логічного мислення учнів” (2004 р.)

учителя Луцької загальноосвітньої школи І-III  ступенів № 15
ГОНЧАРОВОЇ НІНИ ІВАНІВНИ

Суть педагогічного досвіду Гончарової Н.І. полягає у використанні системи логічних опорних схем, таблиць та творчих завдань до них для формування творчої уяви та логічного мислення учнів.

Складовими досвіду є:

  1. Різноманітність використання авторських логічних схем, таблиць на різних етапах уроку (при вивченні нового матеріалу, на етапі закріплення, актуалізації опорних знань, контролю знань).
  2. Розробка творчих завдань до авторських схем, таблиць.
  3. Використання дитячих ілюстрацій на уроках у 5-6 класах як підготовчий етап до сприйняття схематичної наочності.
  4. Використання форм інтерактивного навчання.

Актуальність досвіду полягає в тому, що він спрямований на роботу з виконання соціального замовлення держави – виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати нестандартні рішення (ст. 36 п. 6 Закон України “Про освіту”).

Перспективність досвіду полягає в тому, що учні з розвинутою творчою уявою та логічним мисленням легко адаптуються до нових умов праці, навчання, можуть стати спеціалістами високого рівня, пропонувати, розробляти, втілювати нові проєкти, не чекаючи готових стандартних рішень, логічно мислити у будь-яких ситуаціях, узагальнювати матеріал за допомогою схем.

Оригінальність і новизна досвіду полягає у творчому використанні ідеї опорних конспектів на уроках російської мови Меженко Ю.С., Лисенкової Г. та втілення її при проведенні уроків зарубіжної літератури.

Результативність досвіду забезпечується високий рівень навчання учнів, розвивається логічне мислення, поетапно формуються вміння власного висловлювання (спочатку на репродуктивному, з часом – на творчому рівні), дозволяє економно і чітко розподіляти навчальний час, зосередитись на головному, заглибитись у текст.

Вид досвіду: відповідно до критеріїв визначення характеру, досвід є репродуктивним, рівень роботи учнів – творчий.

Досвід рекомендується для ознайомлення та творчого використання вчителями зарубіжної літератури загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв.

ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ

вчителя Луцької загальноосвітньої школи І-III  ступенів № 15
ГОНЧАРОВОЇ НІНИ ІВАНІВНИ

Іще давньогрецький філософ Арістотель зазначав, що “реальне пізнання неможливе без чуттєвого рівня пізнання”. Цю тезу було розвинуто у працях представників різних наукових шкіл в галузі освіти.

Окремі аспекти проблеми використання наочності у навчанні перебували у колі наукових інтересів учених-філософів Сократа, Декарта, Ж.Руссо; психологів Л. Виготського, П.Гальперіна, Л.Зельманової, Ю.Гільбуха та інших; дидактів Ю.Бабанського, М. Скаткіна; педагогів Я. Коменського, І.Песталоцці, К. Ушинського, А.Макаренка та інших.

Значний внесок у методику викладання абстрактної наочності (у вигляді схем) на уроках вивчення російської мови зробили Л.Дашко, Л. Зельманова, Г. Іваницька, Д. Меженко, російської літератури – Ю.Лотман, І.Фогельсон. Їхніми зусиллями визначена роль схематичної наочності у навчанні, функції, прийоми використання, зразки схематичної наочності, досліджено результативність навчання з використанням зорових опор.

Загальнодидактичну проблему поєднання слова вчителя і засобів наочності глибоко досліджував Л. Занков. На думку вченого, таке поєднання виключає одноманітність у процесі пізнання, сприяє активізації розумової діяльності учнів завдяки тому, що “аналіз і синтез, абстракція й узагальнення можуть виступати то в наочно-образному плані, то в плані словесно-логічному у їх різноманітних співвідношеннях”.

Маючи 24 річний досвід роботи у школі, Гончарова Н.І. усвідомила, що середньому учневі важко виділити основне у художньому тексті, самостійно вловити фабулу твору, не відволікаючись на другорядне, логічно побудувати відповідь – характеристику образу героя, зрозуміти композицію твору, узагальнити вивчений матеріал.

Головною метою своєї роботи вчитель вважає розвиток почуттів та креативного мислення школярів, їх читацької культури та творчих здібностей, сприяти їх індивідуальному самовиявленню.

Педагог постійно шукає шляхи оптимального використання часу на уроці, щоб перший етап сприйняття художнього тексту (його, зміст) не став й останнім, тобто, коли учні не встигнуть зрозуміти художніх особливостей твору, зіставити його з іншими творами літератури та мистецтва й перетворити його в індивідуальний досвід.

З цією метою вчителькою самостійно розроблені різноманітні схеми, таблиці до літературних творів, творчі завдання до них, пропонуються різні варіанти використання схем, таблиць на окремих етапах роботи з текстом або теоретичним матеріалом ( при вивченні нового матеріалу, при закріпленні, актуалізації опорних знань, узагальненні матеріалу, при тематичному оцінюванні, як індивідуальні завдання учням різного рівня навчальних досягнень).

Опорні логічні схеми допомагають вчителю одразу, на початковому етапі роботи, допомогти учням увійти в теорію: отримати уявлення про текст як структуру, вчитись виявляти його основні елементи, бачити взаємозв’язки. Використовуючи метод дедукції, вчитель має можливість від загального привести учня до аналізу конкретного образу, проблематики твору. Тобто опорні схеми можуть виконувати функцію орієнтира та стимулятора творчого мислення. При цьому зберігається час для обговорення проблемних питань, творчої роботи учнів над художнім твором. Схеми й таблиці допомагають систематизувати матеріал, що особливо важливо в умовах тематичного оцінювання, коли учень здає матеріал кількох творів. Крім того, таблиці, схеми та завдання до них дають можливість диференціації на уроках, на тематичних атестаціях.

Схеми та таблиці, які використовує вчитель на уроці зарубіжної літератури  дають можливість:

  • узагальнення, систематизації матеріалу;
  • аналізу системи образів, сюжетних ліній ;
  • зображення проблематики твору (або висвітлення однієї проблеми) ;
  • порівняльної характеристики героїв;
  • аналізу окремих епізодів;
  • аналізу структури твору, художніх особливостей.

Робота над схемами на уроках відбувається по-різному:

  1. Вчитель за допомогою системи запитань послідовно підводить учнів до розуміння теми, записує висновки на дошці схематично. Учні за вчителем переносять схему у зошити. Другий етап – вчитель пропонує сильному учневі відтворити (проговорити опорну схему), третій – озвучення схеми учнем з початковим рівнем навчальних досягнень.
  2. Для економії часу на уроці попередньо на комп’ютері друкує основні елементи схеми (великим шрифтом, кожний на окремому аркуші) й по ходу пояснення на уроці прикріплює їх на дошку. Зв’язки між структурними елементами домальовує крейдою.
  3. При поясненні нового матеріалу учитель спирається на готову схему, таблицю, потім пропонує учневі (середнього рівня) відтворити цей опис. На наступному уроці це ж завдання можна дати вже письмово учневі з початковим рівнем навчальних досягнень
  4. Пропонує учням вдома скласти план подій твору, на уроці разом з ними скласти схему, спираючись на плани, які вони підготували, а вже в кінці показує свою схему для порівняння.
  5. Пропонує сильним учням (або за бажанням) скласти схеми вдома, в класі аналізує їх, а потім порівнює ці роботи зі своєю схемою.
  6. Використовує як завдання при груповій роботі на уроці.
  7. Деякі із завдань використовує для тематичної атестації.

Виконання запропонованих завдань урізноманітнює урок, вчить дітей бачити основне у творі, закони його будови, художні особливості.

Вчитель вважає, що готувати учнів до роботи зі схемами треба ще з 5-го класу, використовуючи метод ілюстрування художніх творів. Такий вид роботи необхідний тому, що розвиває уміння виділити якийсь епізод з тексту, побачити його (розвиток уяви), намалювати та розповісти про те, що зобразив на малюнку, чому обрав саме цей епізод. В подальшій роботі, спираючись на такий досвід учнів, вчитель підводить їх до складання, розуміння та вміння використовувати схеми у відповідях.

У своїй практиці Гончарова Н.І. використовує такі види роботи з ілюстраціями:

1.Захист учнями своїх малюнків, тобто розповідь за планом:

а) Який епізод зображено на малюнку.

б) Що зображено у центрі, на задньому плані.

в) Оцінка учнем своєї роботи (що вийшло, що не дуже, що хотів би домалювати, але не вистачило майстерності, часу…).

г) Чому обрав саме цей епізод для ілюстрування.

  1. Порівняльна характеристика малюнків, на яких зображений однаковий епізод:

а) Роздивіться дані малюнки, скажіть, який епізод на них зображений. Що спільного у цих малюнках? Чим відрізняються?

б) Який малюнок, на ваш погляд, найбільш вдалий? Обґрунтуйте свою думку. У відповіді використовуйте вирази: я вважаю…, на мою думку…, на мій погляд….

  1. Використання ілюстрацій для перевірки знань тексту. Пропонується учневі (біля дошки чи індивідуально) розкласти ілюстрації відповідно до розвитку подій у творі, обґрунтувати свій вибір.

В своїй діяльності Гончарова Н.І.  також впроваджує форми інтерактивного навчання з використанням схем, таблиць, як завдань для роботи у групах. Наприклад, працюючи з учнями 9-го класу над образом Тетяни Ларіної (тема уроку: “Тетяна Ларіна – ідеал? ідеал! ідеал…”), вчитель аналізує образ за допомогою інтерактивної вправи “Сонечко”. Для цього вона ділить учнів на групи, пропонує кожному на маленьких аркушиках написати основні риси характеру Тетяни Ларіної (по одній на аркушику). Після цього на великому листку (А2) учні малюють кола, згруповують свої відповіді й створюють сонечко (приклеюють аркуші) з промінчиками – рисами характеру героїні, аналізують, які промінці вийшли найдовшими й проводять захист головної риси героїні. Такі вправи є своєрідним колективним способом створення схем на уроці, вони допомагають учням виділяти основне у характерах героїв, порівнювати своє сприйняття з іншими, толерантно ставитись до думки товаришів, обґрунтовувати свою позицію.

В 10 класі, після вивчення теми “Поезія другої половини ХІХ ст.”, вчитель організовує тематичну атестацію у вигляді захисту плакату, що підсумовує тему. Для цього на попередньому уроці клас був розбитий на групи, вдома учні підготували плакати, а на уроці захищали свої ідеї. Кожна група запропонувала свій оригінальний підхід до осмислення даної теми, як-от: поезію Поля Верлена було представлено у вигляді нот (“Найперше – музика у слові”), Шарля Бодлера – альбатроса з головою поета (Альбатрос – образ поета серед натовпу, який не розуміє його та знущається, коли той перебуває на землі, а не в небі – своїй творчості), корабель – Артюр Рембо (“П’яний корабель”) та ін. Крім того, учні читали власні вірші, що були написані під враженням поезії ХІХ ст. Вчитель вважає такі форми роботи з учнями частиною підготовки до сприйняття модерністської літератури в 11 класі, оскільки вони виявляють індивідуальне сприйняття учнями поезії, допомагають формуванню образного, творчого мислення.

На заняттях ефективно здійснюється робота з обдарованими дітьми завдяки самостійній роботі їх над творчими завданнями до схем. Вчитель успішно реалізує індивідуальний підхід до учнів та внутрішню диференціацію у навчальному процесі. На уроках зарубіжної літератури педагог звертається до зв’язків міжпредметних, до творів інших видів мистецтва, виховує толерантність до іншої точки зору, повагу до національних традицій різних народів, формує вміння бачити світовий контекст української літератури і через нього на новому рівні усвідомлювати її національну своєрідність.

Цікаві, змістовні уроки зарубіжної літератури проходять на високому рівні, розвивають в учнів логічне мислення, творчі здібності, сприяють їх самоусвідомленню.

Система такої наочності для 7,8,9-их класів, які у вигляді опорних схем, узагальнювальних таблиць, творчих завдань представлялась учителем на міські та обласні виставки педагогічних технологій з 2000 року, рекомендується міським управлінням освіти в практику роботи як шкіл нового типу, так і загальноосвітніх.

Розробка уроку “Поведінка людини в екстремальній ситуації  (Компаративний аналіз оповідань Б.Грінченка «Грицько» та Д.Лондона «Любов до життя»).

ЗАВАНТАЖИТИ: kompar_london