Уроки мудрості

Проведено 25.05.2016р. Автор сценарію  Гончарова Н.І.

Чого ти вартий

ТЕЛЕПЕРЕДАЧА «УРОКИ МУДРОСТІ»

  ВЕДУЧА1. Доброго дня. Шановні телеглядачі, з вами програма «Уроки мудрості» та її ведучі – (показує на другу ведучу) Світлана…
ВЕДУЧА2. (показує на першу) Та Женя.
ВЕДУЧА1. Сьогодні ми з вами будемо говорити про те, як стати успішною людиною, добиватися своєї мети.
ВЕДУЧА2. Що ж, я думаю, ця тема буде цікавити абсолютно всіх…
ВЕДУЧА1. Або, принаймні, багатьох…
ВЕДУЧА2. Так, адже успіх – це те, чого не вистачало вчора, що так необхідно сьогодні й так хотілося б мати кожного дня.
ВЕДУЧА1. Сьогодні ми зробимо лише перший крок до цієї двері, що називається «успіх».
ВЕДУЧА2. Адже якщо двері закриті, то спочатку необхідний ключ, щоб відкрити їх.
ВЕДУЧА1. Але треба пам’ятати, що навіть якщо в тебе є такий ключ, треба докладати зусиль, щоб відчинити ці двері.
ВЕДУЧА2. Тільки той, що має мету, прагне до неї, добивається успіху!
ВЕДУЧА1. Допоможе нам знайти цей «ключ» сьогодні «Школа мудрості», яка ось вже другий рік функціонує в Луцькій школі №15.
ВЕДУЧА2. Ми з вами побуваємо на різних заняттях, зустрічах, подивимося деякі сюжети та спробуємо зробити висновки з них.
ВЕДУЧА1. Отже, перший наш сюжет стосується дуже важливої речі – ЧОГО ТИ ВАРТИЙ.
Сценка «ЧОГО ТИ ВАРТИЙ» (7-Б)
УЧЕНИЦЯ: Доброго дня, пані професорко, я прийшла до вас за порадою, бо відчуваю себе такою нікчемою, що мені не хочеться жити. Всі навколо твердять, що я невдаха, нездара, що ні на що не здатна. Прошу вас, допоможіть мені!
ПРОФЕСОРКА: Вибач, але я зараз дуже зайнята і ніяк не можу тобі допомогти. Мені потрібно терміново владнати одну дуже важливу справу. Але якщо ти погодишся допомогти мені в моїй справі, то я із задоволенням допоможу тобі в твоїй.
УЧЕНИЦЯ. Ну…із задоволенням. (в сторону з гіркотою) – Ось, і тут те саме, знову нікому я не цікава.
ПРОФЕСОРКА. Добре, (знімає зі свого пальця кільце з гарним каменем). Візьми це кільце та йди на базар! Мені потрібно терміново продати його, щоб віддати борг. Постарайся взяти за нього (трохи) більше та ні в якому разі не погоджуйся на ціну нижче 10 тисяч доларів! Іди й повертайся якомога швидше!
(УЧЕНИЦЯ бере кільце і відходить в інший кінець сцени. Появляються торговці. Показують товар, пропонують учениці)
УЧЕНИЦЯ. Дивіться, хочу продати це кільце.
Торговець 1. Цікаво, цікаво
Торговець 2. Золото? Справжнє? Проба є? (дивиться)
Торговець 3. А камінь? Дорогоцінний?
УЧЕНИЦЯ. Авжеж.
Торговець 1. Скільки хочеш?
УЧЕНИЦЯ. Не нижче 10 тисяч доларів.
Торговець 1. Ти що, смієшся?
Торговець 2. Де ти бачила таку ціну?
Торговець 1. Зовсім здуріла…
Торговець 2. Слухай, це занадто висока ціна за таке кільце, за нього можу дати хіба що 500 гривень, ну в крайньому разі 1000.
УЧЕНИЦЯ. Ні, за таку ціну я не можу продати кільце. Професорка сказала ні в якому разі не опускати ціну нижче 10 тисяч доларів.
Торговець 1 Ну, це твої проблеми.
(УЧЕНИЦЯ повертається)
УЧЕНИЦЯ. Пані професорко, я не змогла виконати вашого доручення. У кращому випадку я могла б виручити за кільце 1000 гривень, але ж ви не веліли погоджуватися менше, 10 тисяч доларів! А стільки це кільце не вартує.
ПРОФЕСОРКА. Ти щойно вимовила дуже важливі слова! Перш ніж намагатися продати кільце, непогано було б встановити його справжню цінність! Ну а хто може зробити це краще, ніж ювелір? Іди до ювеліра та запитай у нього, скільки він запропонує нам за кільце. Тільки що б він тобі не відповів, не продавай кільце, а повертайся до мене.
(УЧЕНИЦЯ іде до ювеліра, той появляється на другій половині сцени).
УЧЕНИЦЯ. Доброго дня! Мені треба оцінити вартість цього кільця, мене попросила пані професорка.
(Ювелір розглядає кільце через лупу).
ЮВЕЛІР. Передай пані професорці, що зараз я не можу дати їй більш як триста тисяч доларів. Але, якщо вона дасть мені час, я куплю кільце за п’ятсот, враховуючи терміновість угоди.
УЧЕНИЦЯ. П’ятсот тисяч?! Нічого собі! (УЧЕНИЦЯ сміється, забирає кільце) Дякую вам!!!
(підходить до професорки)
УЧЕНИЦЯ. Пані професорко! Ви уявляєте? Ювелір сказав, що готовий одразу віддати за кільце 300 тис. доларів, а якщо ви почекаєте, – 500. І це враховуючи терміновість угоди! Тобто воно коштує ще дорожче! А на базарі за нього пропонували лише тисячу гривень!
ПРОФЕСОРКА. Так, а тепер послухай мене уважно: ти і є це саме кільце. Дорогоцінне й неповторне! І оцінити тебе може тільки справжній експерт. Так навіщо ж ти ходиш по базару, очікуючи, що це зробить перший зустрічний?
УЧЕНИЦЯ. То ви хочете сказати, щоб я не слухала, що мені говорять про мене, вірити в себе, попри видимі результати?
ПРОФЕСОРКА. Так. Знаєш, учені провели такий експеримент: посадили блоху в пробірку (демонструє пробірку) та визначили, на яку висоту вона може підстрибувати. Потім на середині цієї висоти в пробірку поставили скло. Блоха билася, підстрибуючи, об це скло, і скоро стала стрибати так, щоб не вдарятися, тобто на половину своїх можливостей. Коли через деякий час скло забрали, блоха продовжувала стрибати так, як навчилася пізніше. Як ти розумієш результати цього експерименту?
УЧЕНИЦЯ. А це саме те, що відбувалося зі мною. Мені завжди говорили, що я не здатна ні на що, я і повірила, а насправді в мені закладений могутній потенціал!
ПРОФЕСОРКА. Так, адже ти – образ і подоба Божа. А Бог може все, Він Творець, і ці творчі можливості він заложив у кожного з нас. Люди часто самі обмежують себе, не вірячи в те, що можуть зробити ту чи іншу справу. А можливості кожного з нас безмежні, варто тільки повірити в це.
УЧЕНИЦЯ. Дякую вам за такий мудрий урок! (Уходять)

ВЕДУЧА1. Що ж, урок дійсно мудрий! Як часто саме в школі появляється в учнів невпевненість в собі, коли вони порівнюють себе з іншими, які краще вчаться!
ВЕДУЧА2. А треба просто вірити в себе, вірити Богові, нікого не слухаючи, мріяти про те, чого ти хочеш досягнути та робити хоча б невеличкі кроки, щоб наблизити цю мрію.
ВЕДУЧА1. До речі, щодо мрії, ти знаєш, що німецький фізик Альберт Ейнштейн говорив, що «уява набагато важливіша за знання»?
ВЕДУЧА2. Так, і за це його вважали трохи божевільним. А він намагався уявити поведінку променів світла в космосі, стверджував, що мислить образами та довіряє своїй інтуїції.
ВЕДУЧА1. Він був вірив у Бога. Бог наділив його здатністю творити та надихнув висувати та розвивати революційні наукові ідеї, які ще до цього часу не до кінця вивчені.
ВЕДУЧА2. До речі, корінь слова «надихнув» походить від слова «дух». Таким чином, Дух Божий надихає людину, дає величезні ресурси для втілення мрії в життя.
ВЕДУЧА1. Я була вражена, коли дізналася, що Дмитро Менделєєв, автор періодичної системи хімічних елементів, отримав її в готовому вигляді уві сні, він вважав, що це було Божественне відкриття.
ВЕДУЧА2. Надзвичайно! А я знаю, що інший геній початку 20 століття, Микола Тесла, взагалі казав, що всі свої відкриття він отримує в готовому вигляді, навіть розрахунки, які потім перевірялися та підтверджувалися математично.
ВЕДУЧА1. І саме він відкрив принцип передачі енергії на відстань, тому все, чим ми зараз користуємося – радіо, телефони, інтернет – це те, що він відкрив ще в 1 половині 20 століття.
ВЕДУЧА2. Але невже вони так легко прийшли до своїх відкриттів?
ВЕДУЧА1. Ні, не все так просто, тому ми знову повертаємося до школи мудрості та пропонуємо побувати на уроці, де саме йде обговорення цього питання.
ВЕДУЧА2. Отже, зараз пряма трансляція. Пані Валеріє, про що саме зараз розмова на уроці?

Сценка «Труднощі» 
УЧИТЕЛЬ. Машо? Щойно ми говорили про труднощі в житті, і у зв’язку з цим виникло одне питання. (До учня) Будь ласка, повтори своє питання.
УЧЕНЬ. Я запитав, чому існують труднощі, які заважають нам досягти мети, відхиляють нас убік від обраного шляху, намагаються змусити визнати свою слабкість?
УЧИТЕЛЬ. Так от, те, що ти називаєш труднощами, насправді є частиною твоєї мети. З цим не треба боротися. Лише подумай про це та візьми до уваги, коли обираєш шлях. Ось уяви, що ти стріляєш із лука. (бере лук, дає прицілитися учневі та демонструє на ньому). Мішень далеко, але ти не бачиш її, оскільки на землю опустився густий ранковий туман. Хіба ти будеш боротися з туманом?
Учень 2. Ні, звісно, почекаю, коли подує вітер і туман розвіється.
УЧИТЕЛЬ. Правильно. Тепер мішень видно, але вітер відхиляє політ твоєї стріли. Хіба ти будеш боротися з вітром?
УЧЕНЬ1. Ні, просто визначу його напрямок і зроблю поправку, стріляючи трохи під іншим кутом.
УЧИТЕЛЬ. Ще одне: твій лук важкий і жорстокий, у тебе не вистачає сил натягнути тятиву. Хіба ти будеш боротися з луком?
УЧЕНЬ 2. Авжеж, ні. Буду тренувати свої м’язи, мушу з кожним разом все сильніше натягувати тятиву.
УЧЕНЬ1: Але ж існують люди, які стріляють з легкого і гнучкого лука в ясну, безвітряну погоду. Чому ж лише мій постріл зустрічає стільки перешкод на своєму шляху? Невже Світ чинить опір моєму руху вперед?
УЧИТЕЛЬ. Звісно, ні, проблеми на нашому шляху потрібні нам, щоб підготувати до життя, тому не требі нарікати на них, а дякувати Богові за науку. До речі, ніколи не дивися на інших. У кожного свій лук, своя мета і свій власний час для пострілу. Одні роблять своєю метою точне попадання, інші — просто можливість навчитися стріляти. Усе залежить від мети, яку ти поставиш перед собою, і що більшою вона буде, то більше перешкод ти зустрінеш на своєму шляху.
УЧЕНИЦЯ. А я згадала, що якось спостерігала, як через маленьку щілину в дереві намагається вилізти метелик. Я вирішила допомогти йому і, взявши ножа, розрізала кокон. Метелик в той самий час вийшов з нього, але його тільце було слабке і немічне, а крила були прозорими й ледь рухливими. Я очікувала, що ось-ось крила метелика розправляться, зміцніють, і він полетить. Але цього не сталося! Він так і не зміг літати.

УЧИТЕЛЬ. Так, хороший приклад від природи: ти, бажаючи йому допомогти, не розуміла того, що зусилля, які необхідно докласти, щоб вийти через вузьку щілину кокона, необхідні метеликові, щоб рідина з тіла перейшла в крила й щоб він міг літати. Життя змушувало метелика із зусиллям залишати оболонку, щоб надалі він міг рости й розвиватися.
Іноді саме зусилля необхідне нам у житті. Якби нам дозволено було жити, не зустрічаючись із труднощами, ми були б обділені. Ми не змогли б бути такими сильними, якими є зараз. Ми ніколи не змогли б літати. Головне тут не зациклюватися на труднощах, перешкодах. До речі, (бере чистий лист паперу, ставить на ньому крапку). Що ви бачите?
УЧНІ. Чорну крапку!
УЧИТЕЛЬ. Ну от, ви всі бачите маленьку чорну крапку.
УЧЕНЬ. А що ми маємо бачити?
УЧИТЕЛЬ. Ніхто з вас не зауважив великого білого аркуша. У Талмуді, книзі, в якій зібрана мудрість єврейських учителів, є такі слова: «У світі, що має настати, кожний із нас буде змушений відповісти за всі ті гарні речі, які Бог створив для нас і які ми не хотіли бачити».
Життя – це серія хвилин: правдивий успіх приходить лише тоді, коли ми живемо усіма тими хвилинами сповна.
Тому не ризикуйте, ідучи за маленькою чорною крапкою, пройти повз великий білий аркуш. На разі в нас усе. Машо?
ВЕДУЧА2. Дякую вам, пані Валеріє, за цікавий урок, а ми продовжуємо розмову про успіх, якого, як ми побачили, не так вже й легко досягти, адже треба бути готовим зустріти труднощі на своєму шляхові.
ВЕДУЧА1. Крім того, треба розуміти, що не можна дивитися на них як на щось вороже, це просто уроки для нашого блага, тому краще дякувати за них Богові, тоді відкриється для тебе той чистий лист, який символізує безмежні можливості, які ти можеш отримати в житті.
ВЕДУЧА2. Тому наш наступний сюжет із телестудії «Школи мудрості». І це будуть уроки від успішної людини.

Сценка П’ЯТЬ УРОКІВ УСПІХУ

ВЕДУЧА: Доброго дня, шановні глядачі! Сьогодні в нашій студії присутні учні школи мудрості, а також ми запросили дуже успішного бізнесмена. Його статки налічуються мільйонами, і люди цікавляться секретом його успіху, але він зберігав їх у таємниці. Зараз же він готовий з вами поділитися своїми секретами. (До бізнесмена) Отже, Ваш рейтинг зросте в мільйони разів і ціни на ваші акції піднімуться, якщо ви зможете розповісти про ваші секрети успіху хоча б коротенько.
БІЗНЕСМЕН. Так, напевно, саме час. Я довго думав над тим, як поділитися цим, не викриваючи всіх таємниць. Схоже, я готовий відкрити деякі секрети. Отже, все, чого я навчився, є в природі. Існує п’ять уроків, які можна побачити в природі й застосувати у своєму житті, щоб стати щасливим. Першому з уроків успіху ми можемо навчитися в дятла. Він називається «урок реалістичного фокусування». Дятел багато в чому мудріший за нас.
УЧЕНЬ1. Дятел? Це той, що, як дурний, б’ється головою об дерево?
БІЗНЕСМЕН. Так, він б’ється , як ви кажете, “головою” об дерево, але робить це він дуже успішно. Він реалістичний — він не намагається розбити дерево навпіл одним ударом, як це хочуть зробити багато хто з нас, і він сфокусований — він не стукає у дерево з усіх боків. Він спрямовано б’є дзьобом в одну і ту ж точку, повільно просуваючись до мети.
УЧЕНЬ2. Але ж дійсно, він знає чого хоче й маленькими кроками йде до цілі.
УЧЕНЬ3. Точно! А ледарю потрібен не хробачок, а відразу щось більше, і знайти його він хоче не в щільному дереві, а під листям на землі або прямо під ногами.
УЧЕНЬ4. Звісно! Ще нічому не навчився, а зарплату одразу подавай не менше 5-10 тисяч!
БІЗНЕСМЕН. Другий урок успіху можна вивчити в риби. Він називається «урок потоку».
УЧЕНЬ1. Отакої! Будемо вчитися в холоднокровних!
БІЗНЕСМЕН. Так, і як ви вважаєте, чому можна навчитися в риби?
УЧЕНЬ2. Ну, не знаю… Риба завжди пливе проти течії…
БІЗНЕСМЕН. Молодець! І всупереч загальній думці — це правильно. Вона це робить не для того, щоб ускладнити собі життя, а для того, щоб більше води крізь себе пропустити. Так повз неї в потоці води пропливає більше їжі й кисню. Так її життя стає в кілька разів багатшим. Ми ж, на відміну від риби, завжди намагаємося плисти за течією, і, в результаті, замість сорока років життєвого досвіду ми нажили однорічний життєвий досвід сорок разів.
УЧЕНЬ2. Мабуть, це дійсно так. Ми не хочемо виходити з комфортної зони й потім дивуємося, чому в житті було так мало можливостей.
УЧЕНЬ3. Еге ж! Це те саме, що намагатися виграти лотерею життя, навіть не купивши лотерейного білета.
БІЗНЕСМЕН. Ось бачите, ви зрозуміли. Третій урок досягнення успіху можна вивчити в маленьких левенят. Цей урок успіху називається — «забрудніть морду». (усі переглядаються). Так-так, вам не почулося! Нехай це трохи грубо звучить, зате відбиває суть. Левенята вміють вчитися. Вони навчаються у старших, більш досвідчених левів. І навчаються вони не за підручниками та з розмов, а на ділі. Левенята точно знають — щоб навчитися битися, потрібно забруднити морду. Ми ж боїмося навіть руки забруднити. Ми краще сідаємо за парти та слухаємо лекції, як треба чогось добиватися. Або ще гірше, закриваємося вдома та вчимося самі.
УЧЕНЬ1. Ага, а коли приходить час чогось досягти, ми не те що не вміємо нічого робити, але навіть не хочемо пробувати.
УЧИТЕЛЬ. Дуже цікаво! Такі несхожі приклади: птах, риба та хижак! Хто ж четвертий?
БІЗНЕСМЕН. Четвертий урок успіху ми можемо вивчити в собаки. Він соціальний і називається «повиляй хвостом перший».
УЧЕНЬ1. Що? Виляти хвостом? Як собака?
БІЗНЕСМЕН. Так-так. У 21 столітті вже не важливо, що робиш ти, а важливо, як ти мотивуєш інших людей. І прекрасний приклад тут собака. Собака не думає: «Спочатку ти мене відведи додому, нагодуй і помий, а потім я тобі повиляю хвостом». Собака перший віддає свої почуття і лише потім отримує натомість те, що йому потрібно. При цьому він не змушує вас нічого віддавати, він робить так, що ви самі хочете це зробити.
УЧИТЕЛЬ. Стоп! Отже, ви маєте на увазі, що…
УЧЕНЬ2. Мабуть, що треба бути доброзичливим до всіх, уміти налагоджувати контакти, щоб люди захотіли мати з вами справу.
БІЗНЕСМЕН. Так, а п’ятий урок успіху нам повинна викласти змія. Урок називається «не треба скиглити». Змія не думає: «У мене немає ні рук, ні ніг, у мене поганий зір, я народилася не в тій країні, мене ніхто не любить, мої батьки про мене не дбали з моменту, як я вилупилася».
УЧЕНЬ3. Але ж по телевізору тільки це й чуєш! Люди завжди не задоволені тим, що в них є!
БІЗНЕСМЕН. А ось змія обходиться тим, що у неї є, і ми навіть боїмося цієї «тварини-інваліда». І якщо їй щось не подобається, вона просто змінює шкіру й повзе далі без жалю про минуле.
УЧИТЕЛЬ. Неймовірно! Стільки уроків від тварин, яких ми бачимо кожного дня!
Учень 5. Зачекайте, я хотів запитати. Ось у мого дядька була дуже важка ситуація. Він мав свій магазинчик, який давав хороший прибуток, але потім навпроти відкрили супермаркет. Дядько дуже злився й не знав, що робити. Тоді він пішов до священика за порадою. Той сказав: «Якщо ти боїшся конкурента, то скоро його зненавидиш. Ненависть і стане твоєю погибеллю». «Що ж мені робити?» — запитав дядько. Священик йому відповів: “Щоранку вставай перед своєю крамницею і благословляй її, бажай їй всілякого процвітання. Потім повертайся обличчям до супермаркету й роби те ж саме”.
Дядько обурився: «Що? Благословляти ворога, який мене розорить?» А той відповів: «Будь-яке благословення в його адресу повернеться до тебе добром. Будь-яке побажання зла знищить тебе».
УЧЕНЬ 3. Цікаво, і як учинив твій дядько?
УЧЕНЬ 4. Він послухався поради і сталося те, чого він боявся: крамничку довелося закрити.
УЧЕНЬ 3. Отакої!
УЧЕНЬ5. Але ж тепер він — керівник супермаркету, і справи йдуть краще, ніж коли-небудь. От я й хотів спитати, як ви ставитеся до такої поради священника? Це вписується в ваші 5 уроків природи?
БІЗНЕСМЕН. Цілком підтримую, адже всіх тварин створив Бог, і в Біблії написано, що Бога можна побачити, роздивляючись те, що Він створив. І якщо ще написано: «Любіть ворогів ваших і благословляйте тих, хто проклинає», то ви самі бачите на цьому прикладі (киває на учня), як це працює. Якби всі так чинили, то наша країна давно б перетворилася на квітучу успішну країну!
Учень 5. А що ви думаєте про гроші?
БІЗНЕСМЕН. Подивіться у вікно. Що бачите?
УЧАСНИК 5. Бачу дерева, жінку з дитиною, учнів, які йдуть зі школи.
БІЗНЕСМЕН. Добре. Тепер подивіться у дзеркало. Що бачите?
УЧАСНИК5. Що ж ви хочете, щоб я бачив?! Зрозуміло – себе!
БІЗНЕСМЕН. Тепер поміркуйте: вікно – зі скла, і дзеркало також зі скла.
ВЕДУЧИЙ 3. То й що?
БІЗНЕСМЕН. Вистачає тонесенького шару срібла на склі – і людина бачить тільки себе.
ВЕДУЧИЙ. Ви маєте на увазі, що гроші засліпляють людям очі?
БІЗНЕСМЕН. Так. Навколо нас є багато таких осіб, які свої вікна замінили на дзеркала. Вони думають, що дивляться “назовні”, а бачать і споглядають самих себе.
ВЕДУЧИЙ. Отже, шановні телеглядачі, ми дякуємо нашому гостю, адже сьогодні отримали неоціненні уроки від тварин, але найголовніше, що ми маємо запам’ятати: якщо ви добилися успіху – (усі учасники виходять та разом говорять) не дозволяйте, щоб вікна ваших сердець стали дзеркалами.

ВЕДУЧИЙ1. Ми дякуємо «Школі мудрості» за такі цікаві уроки від природи.
ВЕДУЧИЙ2. І наостанок хочу нагадати вам притчу (відео УЧЕНИЦЯ озвучує українською)
УЧЕНИЦЯ Давним-давно в одному місті жив Майстер, оточений учнями. Найздібніший із них одного разу задумався: «А чи є питання, на яке наш Майстер не зміг би дати відповіді?» Він пішов на квітучий луг, піймав найкрасивішого метелика і сховав його між долонями. Тримаючи його, він думав: «Якщо майстер скаже, що метелик мертвий, я відкрию долоні й відпущу його, і майстер побачить, що помилився, якщо ж скаже, що метелик живий, то я стисну руки, й він загине. Посміхаючись, він підійшов до Майстра й запитав:
– Скажіть, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий?
Не дивлячись на руки учня, Майстер відповів: «Все у твоїх руках».

ВЕДУЧИЙ2. Ми не хочемо ставити під сумнів мудрість наймудріших, просто пам’ятайте, що все у вашому житті залежить від вас.
Ведучий 1. І добро, і зло, і життя, і смерть, і успіх, і розчарування.
ВЕДУЧИЙ2. Але вибери життя, добро та успіх!!!

Використані джерела:
1. http://pritchi.ru/id_8341
2. Все в твоих руках. http://pritchi.ru/id_254
3. http://ejka.ru/blog/skazka/3909.html